Цінності високого порядку: директор опікунської ради Благодійного Фонду «МАМА плюс Я» - про те, як мотивувати себе на добрі справи

Цінності високого порядку: директор опікунської ради Благодійного Фонду «МАМА плюс Я» - про те, як мотивувати себе на добрі справи

30.03.2020

 Нещодавно команда благодійного фонду Zagoriy Foundation оприлюднила результати досліження громадської думки щодо благодійності в Україні. Статистика показує, що більшість українців готові допомагати та підтримувати різні галузі благодійної діяльності. Більшість у словосполученні «благодійна допомога» вбачає саме фінансові вклади, проте є ще і волонтерська, медійна, інформаційна підтримка. Директор опікунської ради Благодійного Фонду «МАМА плюс Я» Наталя Сивак впевнена, що «допомагати потрібно комплексно. І найголовніше, що можуть зробити люди для інших – це об`єднатися, аби розширити територію добра».

Цінності високого порядку.

У кожного з нас є багато того, що для нас важливо, що ми любимо, що нам приємно. Все це може бути і матеріальним, і духовним, включати в себе дуже важливі і потаємні об'єкти і дрібні приємні дрібниці. Це набір наших життєвих цінностей. Як ви вже зрозуміли, життєві цінності можуть бути різного порядку, в залежності від того, наскільки легко ми можемо від них відмовитися.

«Не кожна людина має свої цінності, проте багато з нас почали забувати, що найголовніші цінності – зовсім не матеріальне. Це про духовне. Це означає прожити своє життя не просто заради матеріальних благ, а прожити своє життя так, аби принести користь тим, хто цього потребує. Кожна людина може відшукати в собі власну потребу допомагати. Віддавати щось хороше на благо іншої людини», - зазначає Наталя.

Тож, цінності свого життя потрібно переглянути, якщо у вашому житті немає місця для доброї справи.

 

Кожен може.

Допомагати іншому – легко. Якщо, навіть, ви не маєте достатньої кількості грошей, це не означає, що ви не зможете стати благодійником. Це просто означає, що ми маєте можливість обрати інший спосіб допомоги.



«З власного досвіду скажу, що раніше (років 20 назад) було набагато більше людей, які приходили до «Будинку дитини», де знаходяться маленькі діти, від яких відмовились батьки. Волонтери просто приходили та проводили з малечею час, адже дітей багато, а вихователі не встигають просто взяти на руки немовля та пригорнути до себе кожного. Я сама ходила до дітей, тримала кожного, обіймала, відчувала, як їм це необхідно. Зараз я також ходжу туди, але на жаль, окрім мене та вихователів, цих діточок більше ніхто не обіймає. На жаль, люди перестали волонтерити та приходити просто провести час. Тож, необов`язково бути олігархом, щоб допомогти. Наприклад, допомогти дитинці відчути себе потрібним. Просто потрібним», - коментує благодійниця.

 

Розповідайте. Виховання культури благодійництва розпочинається тільки з власного прикладу.

Не бійтесь розповідати іншим, що ви робити щось хороше. Це не хвастощі та не PR. Це можливість залучити громадськість до благодійництва власним прикладом. Інколи інформаційна підтримка може робити справжні чудеса.

«Нам потрібно починати з самого початку. Нам потрібно самим будувати культуру благодійництва такою, якою вона повинна бути. Проте, якщо ми не будемо розповідати про те як можна допомагати, власним прикладом показувати що це реально – нічого не вийде. Це важливо», - закликає Наталя.

 

Тож, друзі, саме час розповісти про свої добрі справи та розпочати будувати правильну культуру благодійництва в нашій країні та у всьому світі. Допомагати легко. Допомагати важливо. Допомагати потрібно.