Ми запитали волонтерку проєкту «Кімната Щастя» Анастасію Вєдєнєєву, яка навчається на режисера, про те, чому мистецтво — це не просто хобі, а справжній інструмент для розвитку впевненості та навичок комунікації у дітей.
🙋Чим батьки можуть допомогти, якщо дитина сором’язлива або боїться пробувати нове?
Знайти для дитини театральний гурток, де буде висококваліфікований викладач. Але для початку дізнайтеся в дитини, чи хоче вона покидати свою мушельку, бо примусом справи не буде. Коли ви віддаєте дитину до театрального гуртка, то вона не одна там, а знаходиться в компанії інших дітей, і по суті, їй простіше буде пробувати себе якось проявляти, бо вона бачить на прикладі інших, що це буває просто.
🙋Чи допомагає мистецтво навчитися керувати емоціями та виражати їх екологічно?
Так, бо як мінімум в тебе виробляється навичка працювати тісно в команді з людьми і тому, на будь-який негатив, ти вчишся виробляти щит та потім аналізувати та розкладали все по полицях, що можна в справді підкорегувати, а що просто непотрібні слова, яка людина вирішила висловити.
🙋Чи можна розвивати лідерські якості через творчість?
Звичайно. Як мінімум це робота з голосом, бо якщо ти відчуваєш, що твій голос має силу та його слухають, то ти менше займаєш пасивну позицію. Та й взагалі після театру зʼявляється впевненість в собі, тому ти не боїшся якось помилитися.
🙋Яку підтримку батьки можуть дати вдома, якщо дитина хоче стати актором?
Якщо розглядати на моєму прикладі, то це по-перше, була велика підтримка моїх досягнень. Батьки ніколи не казали мені, що я погана акторка, якщо я могла не пройти на якусь роль, то вони мені казали, що ця РОЛЬ не для мене, а не Я для неї. Моя бабуся дуже часто водила в мене театр та підтримувала моє бажання туди сходити, тому театральна компанія в мене була. Також самі розмови про театр, театральні новини та обговорення театральних літератур дуже може допомогти майбутньому театралу влитися в це середовище, а це я наголошую, дуже важливо.
