Ми запитали логопеда проєкту «Соловейки» Олександру Колтунову про те, що найбільше хвилює батьків. Її відповіді – це практичні поради для тих, хто хоче допомогти дитині говорити впевнено, чітко і з радістю.
З якого віку варто звертатися до логопеда, навіть якщо “все ніби нормально”?
Навіть якщо “все ніби нормально”, можна звернутися за консультацією до логопеда у 2-3 роки. У цьому віці фахівець може оцінити стан артикуляційного апарату, пасивний та активний словниковий запас, розуміння мови та загальний мовленнєвий розвиток дитини. Це дозволить виявити потенційні ризики та надати батькам рекомендації щодо стимулювання мовлення.
Які сигнали батьки можуть не помічати, але які вказують на мовні порушення?
Батьки можуть не помічати такі сигнали, що вказують на мовленнєві порушення:
До 1 року:
Відсутність або слабкий лепет (агу, абу), гуління (ма-ма-ма, ба-ба-ба).
Відсутність реакції на звернене мовлення, дитина не реагує на своє ім’я.
Відсутні прості жести (показувати пальцем, махати ручкою).
1-2 роки:
Не виконує прості інструкції (наприклад, “дай м’ячик”).
Не використовує хоча б 1-2 слова до 18 місяців.
Не намагається імітувати звуки чи слова.
Відсутність “мовленнєвого вибуху” після року (різке збільшення кількості слів).
2-3 роки:
- Словниковий запас менше 50 слів.
- Не поєднує слова в прості фрази (наприклад, “мама, дай”).
- Мовлення не зрозуміле для оточуючих (більше 50% мовлення).
- Заміна або пропуск звуків, які мали б бути сформовані за віком (М, П, Б, Н, В, Ф, Д, Т, К, Г, Х).
- Відсутність інтересу до спілкування, ігор з однолітками.
4-6 років:
- Змазаність вимови звуків (шиплячих, свистячих, Р, Л).
- Складності у побудові речень, бідний словниковий запас.
- Порушення ритму та темпу мовлення (затинання, швидке або надмірно повільне мовлення).
- Нерозуміння складних інструкцій або запитань.
- Проблеми з переказом, розповіддю, складанням історій.
Чи варто хвилюватися, якщо дитина не говорить в 2 роки?
Так, варто хвилюватися, якщо дитина не говорить у 2 роки. У цьому віці словниковий запас дитини має налічувати не менше 50 слів, і вона повинна вміти будувати прості фрази з двох слів. Відсутність мовлення в 2 роки є серйозним приводом для звернення до логопеда та педіатра для виключення або підтвердження затримки мовленнєвого розвитку, а також для виявлення її причин (наприклад, проблеми зі слухом, неврологічні особливості).
Які вправи можна робити з дитиною вдома для розвитку мовлення?
Для розвитку мовлення вдома можна виконувати такі вправи:
Артикуляційна гімнастика: (виконувати перед дзеркалом)
◦ “Лопатка”: Широкий розслаблений язик витягнути та тримати на нижній губі.
◦ “Чашечка”: Широкий язик підняти до верхньої губи, утворюючи форму чашечки.
◦ “Гойдалка”: Кінчик язика по черзі торкається верхньої та нижньої губи або зубів.
◦ “Парканчик”: Широко посміхнутися, оголивши зуби.
◦ “Хоботок”: Губи витягнути вперед трубочкою.
Дихальні вправи:
◦ Дмухання на кульбабки, шматочки вати, мильні бульбашки.
◦ Надування повітряних кульок.
- Розвиток дрібної моторики:
◦ Ігри з піском, водою, крупами.
◦ Перебирання дрібних предметів (наприклад, намистин, ґудзиків).
◦ Застібання ґудзиків, шнурування.
◦ Ліплення з пластиліну, тіста.
◦ Малювання пальчиковими фарбами.
Ігри для розширення словникового запасу:
◦ Називайте предмети, які бачите навколо, їхні ознаки, дії.
◦ Описуйте свої дії та дії дитини.
◦ Читайте книжки, розглядайте картинки, обговорюйте їх.
◦ Грайте в “Хто це? Що це?”.
Які логопедичні ігри найбільш ефективні?
- Ігри на звуконаслідування: “Як говорить котик?”, “Як їде машинка?”. Це стимулює появу перших слів.
- Ігри з картками: “Назви картинку”, “Знайди пару”, “Четвертий зайвий”. Вони допомагають розширити словниковий запас та розвинути логічне мислення.
- Пальчикові ігри та потішки: “Сорока-ворона”, “Ладусі”. Вони поєднують рух і мовлення, що сприяє розвитку обох сфер.
- Ігри на розвиток фонематичного слуху: “Що зайве?”, “Повтори послідовність звуків”, “Який звук сховався у слові?”. Це важливо для правильного сприйняття та відтворення звуків мови.
- Сюжетно-рольові ігри: “Магазин”, “Лікарня”, “Сім’я”. Вони спонукають дитину до активного мовленнєвого спілкування, розвивають діалогічне мовлення.
- Ігри-драматизації: Інсценування простих казок або історій. Це розвиває інтонаційну виразність мови та уяву.
Які книжки, казки або віршики Ви рекомендуєте для розвитку мови?
Книжки з яскравими, великими ілюстраціями та мінімальною кількістю тексту:
◦ Книжки-картонки для найменших, де зображені тварини, предмети побуту, транспорт.
◦ Серії книжок для розвитку словникового запасу, наприклад, “Мої перші слова”, “Що це?”.
Українські народні казки: “Колобок”, “Рукавичка”, “Ріпка”, “Курочка Ряба”. Вони мають просту структуру, повторювані фрази, що сприяє запам’ятовуванню та відтворенню.
Дитячі віршики та потішки:
◦ “Йде коза рогата”, “Сорока-ворона”, “Пальчик-пальчик, де ти був?”. Ці віршики супроводжуються рухами, що допомагає розвитку координації та мовлення.
◦ Вірші Григорія Бойка, Наталі Забіли, Платона Воронька, Марійки Підгірянки. Вони мають простий ритм і риму, що полегшує запам’ятовування.
Короткі оповідання з простим сюжетом:
Наприклад, збірки оповідань Василя Сухомлинського для дітей.
