Мама кинула його в лікарні, він був народжений дуже передчасно, а мати навіть не знала, який термін вагітності має. Маленький Сашко кілька разів пережив зупинку серця, але відчайдушно виборював шанс на життя. Життя, яке в нього знову мало не забрала повномасштабна війна 💔
Подружжя Соколовських з міста Херсон волонтерять з 2014 року, допомагали в Криму та в зоні АТО, підтримували дитячі будинки. Так, родина має вже дорослих дітей, але 18 січня 2022 року стала батьками 6-місячного хлопчика-сироти з інвалідністю.
Родина зустріла повномасштабну війну в Херсоні та була вимушена тікати до села поблизу Чорнобаївки. Прийомна мама очолила партизанський загін, потрапила в полон, переживши багато страшного, але їй вдалося врятуватися. Так сім’я, що виховує хлопчика з інвалідністю, жила місяцями без світла і води, в окупації.
Після звільнення частини Херсонщини вони виїхали до Київської області, де живуть і зараз. Повернутися в рідний Херсон вони не можуть, адже їхній будинок був затоплений внаслідок підриву Каховської ГЕС, а місто під постійними обстрілами.
Сьогодні Сашкові вже 2,5 роки, але фізичний розвиток наразі тільки на 9 місяців. М’язи спини у маленького не функціонують.
Хлопчику був потрібен вертикалізатор, щоб мати змогу рухатися та розвиватися! Завдяки йому Сашко зможе стояти і сидіти. Зможе бачити світ перед собою і дізнаватися нове.
Ми зібрали кошти (130 тисяч гривень) та оплатили виготовлення вертикалізатора спеціально під потреби Саші. Цього вертикалізатора вистачить на декілька років, а потім, є шанс, що його мʼязовий скелет зміцніє і він зможе тримати голову та інші частини тіла самостійно.
Зараз завдяки цьому вертикалізатору він зможе розвивати дрібну моторику, вчитися тримати голову і бачити перед собою предмети. Він зможе розвиватися і вчитися новому, бо тепер в його опорно-рухового апарату є помічник.
Сашо, ми віримо в тебе, віримо в твої сили і світле майбутнє. Бо ти на це заслуговуєш! А ми залишатимемось поруч.
Ми дуже вдячні нашим благодійникам за підтримку цієї історії, цієї родини, яка втратила дім на Херсонщині, але волонтерить досі та продовжує піклуватися про хлопчика і навіть планує взяти під опіку ще дітей. Бо відчуває потребу дарувати любов і турботу тим, хто потребує.
Кожна історія допомоги – це не просто цифри. Це життя наших дітей, яке вони заслуговують жити щасливо незважаючи ні на що. Дякуємо, що допомагаєте нам писати ці історії!
