Вступ до коледжу чи університету — важливий крок для кожної молодої людини. Це психологічно складний етап, на якому необхідна підтримка батьків та найближчих людей.
Випускники інтернатів, які роками жили в ізольованому просторі, як територіальному так і інформаційному, часто зовсім непідготовлені до нових викликів.
Ася та Сніжана — випускниці інтернату. Цього року розпочали своє самостійне життя у гуртожитку коледжу. Адже дівчата вступили до навчального закладу, аби опанувати професію дизайнера. За підтримки суспільства вони матимуть змогу заробляти кошти і бути корисними. Але українське суспільство важко назвати інклюзивним, адже можливості людей з інвалідністю обмежені.
Аби допомогти нашим дівчатам у навчанні, ми закупили для них необхідну техніку, подарували спеціалізоване приладдя та канцтовари для здобуття фахових вмінь. Також допомогли облаштувати їхню кімнату, аби наші підопічні почувалися комфортно.
Для нас важливо залишитися поруч з підопічними інтернатів. Особливо з випускниками, адже це переломний етап їхнього життя. Ці діти стикаються не лише зі звичними для нас труднощами і переживанням, вони переживають свої проблеми зі здоровʼям. Вони залишаються з цим сам-на-сам. Але Україна прагне до створення інклюзивного суспільства, тому вже зараз потрібно створювати умови для самореалізації осіб з інвалідністю.
Ми завжди поруч з нашими підопічними і готові допомагати. І ми хочемо, аби світ дізнався про їхні історії!
